Володимир познер. Біографія познера, особисте життя, дружина, сім`я, фото
Будучи 18-річним хлопцем, він вперше потрапив в Радянський Союз, а до цього більшу частину свого юнацького життя провів в США. Йому пощастило працювати літературним секретарем у С. Я. Маршака та вести нові для радянського глядача за технічними можливостями передачі - телемости. Він прекрасно володіє 3 мовами і має стільки ж громадянств. У свої 82 роки цей чоловік продовжує захоплювати своїм зовнішнім виглядом. Все перераховане - це факти, які включає в себе біографія Познера Володимира Володимировича.
Зміст
Париж, дитинство, батьки
Француженка Жеральдін (Лютте) з родини, ставилася до баронський титулу, і російський хлопець з інтелігентної родини з єврейським корінням Володимир познайомилися в тридцятих роках минулого століття. Зблизила пару спільна професія, пов`язана з кіновиробництвом. В результаті сформованих відносин у 1934 році в Парижі з`явився на світ майбутній борець за "свободу слова" Володимир Познер. Біографія відомого журналіста і телеведучого почала свій опус з дати 1 квітня - дня народження Жеральдін, матері Володимира.
Охрестили дитину в католицькій вірі Володимиром Жеральдо Дмитром Познером. Всі імена дали на честь рідних і близьких людей - батька, матері і одного батька з баскетболу.
Коли дитині було три місяці, мама переїхала з дитиною в США, залишивши батька насолоджуватися безпроблемною молодістю. На той момент в Америці жили бабуся і тітка Володимира. Так, в США продовжилася біографія Познера В. В.
Возз`єднання сім`ї та переїзди
Перебравшись жити в Америку, мама Володимира влаштувалася працювати в відому кіностудію в якості режисера монтажу. П`ять років вона виховувала сина одна, намагаючись прогодувати не тільки їх двох, але ще і хвору матір. У 1939 році в США приїхав батько хлопчика, і вони з Жеральдін офіційно розписалися.
Повноцінна сім`я навесні 1939 року перебралася жити до Франції, а вже восени уряд цієї країни оголосило війну Німеччині. Познер-старший пішов добровольцем у французьку армію, а коли північна частина країни була окупована німцями, біографією батька зацікавилися в гестапо. Сім`я перебралася в Вільну зону Франції, звідки повернулася в Америку.
Навчання
Володимир Познер, біографія якого з самого дитинства відзначена декількома країнами, отримав початкову освіту в США. З 1941 по 1946 рік він навчався в приватній школі, де перебували діти забезпечених батьків. "Сіті енд Кантрі" - так називалося це навчальний заклад. Володимир Володимирович описував у своїй книзі роки, проведені в цій школі, як найщасливіші, а спосіб передачі знань дітям - гармонійним. Хлопець, випереджав за розвитком своїх однокласників, був не проти вирішувати суперечки кулаками. Це питання дипломатично врегулювала директор школи К. Пратт. Вона перевела Володимира з восьмого класу в десятий, де хлопці вчилися фізично більший. Після цього агресивність хлопчаки зменшились.
Середня школа Стайвесант стала наступним установою, де навчався Володимир Познер. Біографія, особисте життя в ці роки в юнака були наповнені подіями. У 1945-му народився брат Павло. Батько, працюючи в кінокорпорації, отримував на рік 25 тис. Доларів, що дозволило сім`ї жити в розкішному будинку. У Володимира була своя спальня, кімната для ігор і навіть особистий санвузол. А коли хлопцеві виповнилося чотирнадцять, його спіткало перше почуття любові.
Нью-Йорк: перша любов і перша робота
Біографія Познера на момент його проживання в Нью-Йорку відображає ті великі почуття, які людина запам`ятовує на все життя. Перше кохання у Володимира трапилася з жінкою набагато старшою за нього самого: йому чотирнадцять, їй далеко за тридцять. Звали її Мері, і була вона американкою ірландського походження. Їхні стосунки розвивалися на повноцінно дорослому рівні: вони разом відвідували кіно, ресторани, зустрічалися у неї вдома. Ніжними почуттями і спогадами залишилися в пам`яті Володимира ці зустрічі.
Рознощик газет - перша робота, за яку отримував кишенькові гроші Володимир Познер. Біографія, особисте життя юнака в місті контрастів носила незалежний характер. Взагалі, в Америці батьки не дають просто так гроші на власні потреби своїх дітей. Їх треба заробити. Володимир отримував від батька щотижня по 5 центів за чистку черевик всієї родини по суботах і за сервіровку столу з подальшою прибиранням після трапези. Але апетит зростає під час їжі, тому юнак влаштувався рознощиком газет для поповнення особистого бюджету.
Від`їзд з США
Коли в Америці почалася політика маккартизму (загострення антикомуністичних настроїв), Познера-старшого викликав до себе начальник і запропонував йому відмовитися від радянського громадянства, а в якості нагороди пообіцяв разово видати річний оклад. Але Володимир Олександрович з комуністичним світоглядом відмовився від цієї угоди. Він став менше заробляти, а потім і зовсім залишився без роботи. У 1948 році сім`я покинула Америку, виїхавши жити в зайняту радянськими військами Німеччини.
Відео: Істерія Сержа Саргсяна на слова Ільхама Алієва - (FOX.AZ)
Там Володимир відновився в німецько-російську школу. У 1951 році перейшов в вечірню радянську школу для сержантів і офіцерів з метою отримати атестат зрілості. Він був квитком в СРСР - країну, якої так марив Познер-старший.
Країна Рад
Володимир Познер, біографія якого відзначена постійними переїздами, в Наприкінці 1952 вперше потрапив в Радянський Союз. Через закордонного минулого і єврейського коріння сім`ї спочатку довелося не солодко: батьки не працювали, жили вони в готелі за заощадження батька, які стрімко танули. Після смерті Сталіна Володимиру Олександровичу вдалося влаштуватися на "Мосфільм", А пізніше сім`ї дали квартиру.
Всю весну і літо 1952 року біографія Познера-молодшого відзначена постійними зубріння. Володимир готувався в МГУ на біолого-грунтовий факультет. Найбільше хлопець переживав через відсутність досконалих знань в російській мові. Під час вступних іспитів, після набрання ним 24 балів з 25, йому спочатку відмовили у зарахуванні до лав студентів. Конфіденційно пояснивши, що єврейське прізвище "Познер", Біографія, родина юнака не відповідають прихованим вимогам до абітурієнтів МГУ. Але батько, дізнавшись про таку несправедливість, прямо пішов в ЦК КПРС. В результаті, Володимира зарахували в університет.
Закінчивши МГУ, молодий чоловік почав заробляти на життя науковими та художніми перекладами. Талановиту роботу зауважив С. Я. Маршак і запросив юнака працювати до себе літературним секретарем.
Тележурналіст і ведучий
Роботі на телебаченні передувала редакторська діяльність в журналі, поширюється в США. У 1970 році Володимир займав посаду коментатора в Комітеті радіомовлення СРСР. П`ятнадцять років його програми віщають в Англії та Америці. В цей же час він літав на зйомки американського ток-шоу з Філом Донахью, де виправдовував дії Радянської влади.
Популярність у глядачів СРСР Володимир Володимирович отримав після виходу на блакитні екрани телемостів, які він вів. Це були онлайн-зустрічі з американськими провідними, де обговорювалися політичні питання. Успішний дебют у груповому вигляді телекомунікацій привів В. В. Познера на Центральне телебачення на посаді політичного оглядача. Потім знову Америка і телевізійна робота за кордоном. У 1997 році - повернення в Москву і посаду телеведучого в ток-шоу "часи". З 2008-го Володимир Володимирович на Першому каналі веде авторську програму. За сьогоднішній день він знімає туристично-пізнавальні фільми. Остання з таких робіт - "єврейське щастя".
Познер: біографія, дружина
Першою дружиною Володимира Володимировича була російський філолог Валентина Чемберджі. Шлюб тривав 10 років, і в ході сімейних відносин народилася дочка Катерина. Зараз вона живе в Берліні. З цієї лінії у В. В. Познера двоє онуків: Марія і Микола.
Другою дружиною (з 1969 по 2005 рік) була директор Школи телевізійного майстерності, яку заснував метр телебачення Познер, Катерина Орлова. У спільному житті пара виховувала сина Катерини Петра. З цієї лінії у Володимира Володимировича є некровних онук Георгій.
З 2008 року Познер складається в офіційних стосунках з Надією Соловйової, яка є засновником відомої компанії Sav Entertainment.
В. В. Познер (біографія, фото представлені в нашій статті) - автор книги "Прощання з ілюзіями", В яку включені цікаві життєві історії творчої особистості. Спочатку вона була написана англійською мовою (в 1990 році), а в 2012-му Володимир Володимирович представив її російському читачеві.
