Везікар інструкція із застосування
зміст:
Зміст
Везікар - препарат, що сприяє зниженню тонусу гладкої мускулатури сечовивідних шляхів. Відноситься до групи спазмолітиків. Застосовується для лікування урологічних захворювань.
Форма випуску та склад
Везікар випускають у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у дозуваннях по 5 мг і 10 мг. Таблетки в блістерах з інструкцією поміщені в картонну упаковку (по 10 і 30 таблеток в упаковці).
Основна діюча речовина - соліфенацину сукцинат.
Допоміжні компоненти: моногідрат лактози, кукурудзяний крохмаль, гіпромелоза, магнію стеарат.
Компоненти, що входять до складу оболонки: макрогол, гіпромелоза, тальк, діоксид титану, барвники - заліза оксид червоний (таблетки по 10 мг) або жовтий (таблетки по 5 мг).
Фармакологічна дія
Фармакодинаміка. Соліфенацин має виражену спазмолітичну дію. Є специфічним конкурентним інгібітором мускаринових холірецепторов (переважно М3-підтипу). При цьому діюча речовина не проявляє або має низький ступінь спорідненості з іншими рецепторами і іонним каналам.
Терапевтична дія препарату відзначається вже на першому тижні лікування, стабілізується в наступні 12 тижнів застосування Везікара. Максимальна терапевтична дія досягається в середньому через 4 тижні лікування. Ефективність терапії зберігається до року.
Фармакокінетика. Максимальна концентрація соліфенацину в плазмі крові досягається через 3-8 годин після прийому таблеток. При цьому показник максимальної концентрації збільшується пропорційно підвищенню дози від 5 мг до 40 мг. Абсолютнабіодоступність соліфенацину становить 90%. Близько 98% діючої речовини зв`язується з білками крові. На швидкість і ступінь абсорбції не впливає час прийому їжі.
Соліфенацин розщеплюється в печінці до активного і трьох неактивних метаболітів. Період напіввиведення діючої речовини становить від 45 до 68 годин. Виводиться нирками і через кишечник.
Показання до застосування
Везікар застосовується в симптоматичному лікуванні пацієнтів з синдромом гіперактивного сечового міхура, що супроводжується:
- імперативним (ургентними) нетриманням сечі;
- імперативним (ургентними) позивом до сечовипускання;
- прискореним сечовипусканням.
Протипоказання
Протипоказаннями до застосування Везікара є:
- затримка сечовипускання;
- тяжка ниркова недостатність;
- закритокутова глаукома;
- важкі захворювання органів травного тракту (у тому числі токсичний мегаколон);
- міастенія gravis;
- тяжка печінкова недостатність або помірна печінкова недостатність при одночасному лікуванні кетоконазолом, ітраконазолом;
- проведення гемодіалізу;
- спадкова непереносимість галактози, лактазная недостатність, глюкозо-галактозна мальабсорбция;
- індивідуальна непереносимість або гіперчутливість до основного або одному з допоміжних компонентів препарату;
- дитячий вік.
Спосіб застосування та дозування
Рекомендоване дозування препарату для дорослих (старше 18 років) і літніх людей становить 5 мг на добу. При необхідності доза підвищується до 10 мг на добу. Таблетки приймаються всередину, цілком, щодня (в один і той же час), незалежно від часу вживання їжі. Запиваются достатньою кількістю рідини.
Побічна дія
При прийомі Везікара в окремих випадках можуть розвиватися небажані побічні ефекти:
Відео: 18 Декарис і ін
- з боку нервової системи - легкий головний біль, помірне запаморочення, помірна сухість у роті, сонливість, дуже рідко - марення, сплутаність свідомості, галюцинації;
- з боку органів зору - порушення акомодації (нечітка зорове сприйняття), сухість слизової оболонки очей, глаукома;
- з боку травної системи - нудота і диспепсичні явища (печія, здуття), біль в животі, запор, гастроезофагального рефлюксна хвороба і кишкова непрохідність, копростаз, погіршення апетиту, блювота;
- з боку печінки - порушення функції печінки, зміна лабораторних показників печінкових проб;
- з боку видільної системи - утруднення сечовипускання, інфекційні запалення сечовивідних шляхів, цистит, гостра затримка сечовипускання, ниркова недостатність (дуже рідко);
- з боку дихальної системи - сухість слизової оболонки носа;
- з боку інших органів і систем - набряки нижніх кінцівок, підвищена стомлюваність;
- дерматологічні та алергічні реакції - сухість шкіри, свербіж і висип, кропив`янка, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит.
При виникненні побічних ефектів потрібно зниження дози або відміна препарату, прийом сорбентів, промивання шлунка (має бути проведено на протязі 1 години після отруєння, при цьому викликати блювоту не можна). При необхідності призначаються засоби симптоматичної терапії.
При передозуванні соліфенацину розвиваються важкі порушення, що вимагають негайного лікування. Можуть розвиватися:
- антихолінергічні ефекти центральної дії (виражена збудливість, галюцинації) - застосовується карбахол, фізостигмін;
- судоми і виражена збудливість - призначаються бензодіазепіни;
- дихальна недостатність - проводиться штучне дихання;
- гостра затримка сечі - проводиться катетеризація;
- тахікардія - призначаються адреноблокатори;
- мідріаз (розширення зіниці) - очі закопуються пілокарпіном, пацієнт переміщається в темне приміщення.
особливі вказівки
З обережністю Везікар призначається пацієнтам з деякими супутніми патологіями, серед яких:
- обструкція вихідного отвору сечового міхура;
- обструктивні захворювання травного тракту (включаючи застій їжі в шлунку);
- уповільнена моторика травного тракту;
- грижа стравохідного отвору діафрагми;
- гастроезофагального рефлюкс;
- автономна нейропатія;
- гіпокаліємія.
Під час лікування Везікаром слід брати до уваги такі моменти:
- перед початком лікування важливо переконатися у відсутності інших причин, що викликають мимовільне сечовипускання (хвороби нирок, серцева недостатність);
- при виявленні інфекції сечостатевих шляхів потрібно антибактеріальна терапія;
- немає необхідності в корекції доз для літніх пацієнтів;
- фармакокінетика і фармакодинаміка діючої речовини у дітей і підлітків не вивчена, тому препарат не призначається пацієнтам молодше 18 років;
- після лікування соліфенацин слід зробити тижневу перерву, перш ніж застосовувати препарати групи М-холіноблокаторів;
- Везікар може викликати порушення зорової здатності чітко розрізняти предмети, сонливість, втома, тому потрібно бути обережними під час лікування пацієнтам, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги і швидкості реакції (в тому числі при водінні транспорту та управлінні іншими механізмами).
Лікарська взаємодія:
- при одночасному прийомі з М-холиномиметиками терапевтичний ефект соліфенацину знижується;
- при одночасному застосуванні Везікара з М-холіноблокатори посилюється терапевтичну дію і побічні ефекти соліфенацину;
- при одночасному застосуванні соліфенацин знижує терапевтичну дію препаратів, що стимулюють моторику травного тракту (цизаприда, метоклопраміду та інших);
- кетоконазол, ітраконазол, ритонавір, нелфінавір підвищують біодоступність соліфенацину, тому при одночасному застосуванні з цими засобами максимальна доза Везікара не повинна перевищувати 5 мг-а пацієнтам з тяжкою нирковою та помірною печінковою недостатністю одночасно ці препарати приймати не можна;
- не рекомендується поєднання соліфенацину з верапамілом, дилтіаземом, рифампіцином, карбамазепіном, фенітоїном.
Вагітність і лактація
Клінічні дані про безпечність та ефективність застосування Везікара у вагітних жінок відсутні, тому слід з обережністю призначати препарат під час вагітності.
Немає даних про проникнення соліфенацину в грудне молоко. Препарат не рекомендується застосовувати під час грудного вигодовування.
Везікар аналоги
Повним структурним аналогом Везікара, до складу якого входить соліфенацин, є препарат Зевесін.
До подібних по терапевтичній дії, але мають інший склад препаратів належать: Новітропан, Дріптан, Детрузітол, Дримтан-Апо, Уротол, Сібутін.
Терміни та умови зберігання
Препарат зберігається в захищеному від вологи та сонячного проміння, недоступному ля дітей місці, при температурі не вище 25 ° С. Термін придатності становить 3 роки. Не можна приймати таблетки після закінчення терміну зберігання, зазначеного на упаковці.
Везікар ціна
Везікар таблетки 5 мг - 780-1330 руб. (В залежності від кількості таблеток)
