Необхідність фізичних навантажень після інфаркту міокарда
За останніми медичними даними, фізичні навантаження після інфаркту міокарда вже не є протипоказаннями. Навпаки, фізична активність і вправи після перенесеного недуги виступають реабілітаційної програмою і профілактикою подальшого розростання ішемічної хвороби серця, перешкоджають повторному інфаркту. Тим більше що з медичної статистики у 70% пацієнтів повторний напад спостерігається протягом 2-3 років після першого.
Геть гіподинамію
Розвиток медичної науки в XXI докорінно змінило профілактичні методики і реабілітацію хворих в постінфарктному періоді. Якщо раніше хворий після перенесеного інфаркту зобов`язаний був дотримуватися постільного режиму, спрямований на суцільний відпочинок і спокій фізичного і душевного стану, то сьогодні дані методи поступилися місцем гімнастики і рухливого способу життя. Це пояснюється тим, що тривалий постільний режим і гіподинамія провокують ризик появи таких ускладнень, як:
- порушення серцевого ритму;
- порушення в рухливості суглобів;
- гостра серцева недостатність;
- перикардит;
- тромбоз вен;
- кардіогенний шок.
За даними світової статистики серцево-судинних захворювань, пацієнти постинфарктного періоду, які приступили до реабілітаційних фізичних навантажень, набагато рідше - в 7 разів - схильні до повторного виникнення інфарктного вогнища в серці і в 5-6 разів рідше їх наздоганяє летальний результат в порівнянні з тими, хто відмовився від відповідних тренувань. Вправи, спрямовані на зміцнення серцевих м`язів і боротьбу з серцево-судинними захворюваннями здатні:
- збільшити скоротливу роботу серця;
- зміцнити його м`язи;
- посилити циркуляцію крові;
- знизити холестериновий рівень і тромбоутворення.
Проте гімнастика і фізнагрузкі повинні бути строго регламентовані і проводитися за рекомендаціями і під контролем лікаря дозовано і цілеспрямовано, оскільки в цьому випадку враховується ступінь тяжкості інфаркту. Гімнастичні вправи можна проходити як в реабілітаційних і кардіоцентрах, кабінетах ЛФК при лікарнях, так і в домашніх умовах згідно лікувальним приписами. Збільшувати навантаження рекомендовано тільки поступово і за умови, що попередній пройдений комплекс вправ не був важкий для незміцнілого серця і судинної системи пацієнта.
Принципи виконання лікувальної гімнастики
Виконувати всі фізичні вправи слід, дотримуючись помірний темп і виробляючи періодичні перерви на 10-20 хв. Варто запам`ятати всім пацієнтам, які перенесли інфаркт, що виконувати вправи необхідно тільки ті, які виходить робити стільки, скільки організм може винести, а не скільки хочеться зробити. При виробленої тренуванні не повинні з`являтися слабкість, сильна задишка і прискорене серцебиття і тим більше напади стенокардії.
Приступаючи будинку до фізичних навантажень після інфаркту міокарда, пацієнти повинні взяти на обов`язковий контроль наступні аспекти:
- дотримуватися заходів при фізичних навантаженнях, уникаючи підняття важких предметів;
- дотримуватися харчову дієту;
- відмовитися від куріння і алкоголю;
- стежити за загальним станом і самопочуттям;
- постійно контролювати артеріальний тиск і пульс.
Людям в постінфарктному відновлювальному періоді заборонені силові навантаження з опором і швидкий біг. Підняття тягарів для таких пацієнтів регламентовано медичними показаннями: для чоловіків не більше 10 кг, для жінок не більше 5 кг.
На початковому етапі проведення тренувань основним лікувально-реабілітаційним дією виступає ходьба. Її рекомендується починати в плавному темпі з поступовим збільшенням часу проведення до 10 хвилин. Ходьба в перші тижні реабілітації здатна нівелювати наслідки лежачого стану під час лікування інфаркту в стаціонарі. При гарній переносимості вправ і збереження сприятливого самопочуття гімнастику варто продовжувати самостійно вже без спостережень медперсоналу.
Сам початок реабілітаційної програми завжди проводиться під керівництвом реабілітолога, який в повній мірі контролює ступінь навантаження, безпеку проведення і позитивну динаміку в самопочутті пацієнтів.
Інтенсивність проведення тренувань і ступінь тяжкості навантажень розраховується по відношенню до частоти серцевих скорочень в спокої і їх приросту за час фізнагрузкі. Значення приросту в нормі не повинно перевищувати 20 ударів в хвилину.
Необхідний контроль при фізнагрузкі
Тест на можливість інтенсивності фізичного навантаження проводять в подальшому на велотренажері, біговій доріжці. Як правило, такі вправи рекомендуються вже через 6 тижнів відновного періоду після інфаркту міокарда. Далі вже включаються в роботу вправи з напругою великих м`язів. Вони виконуються по 3-4 рази на тиждень спільно з разминочной гімнастикою протягом 20-30 хвилин.
При нормальній переносимості навантажень і позитивну динаміку рекомендується збільшення часу проведення навантажень на 5 хвилин і повторення до 6 раз на тиждень. Введення в групу вправ по реабілітації плавання можливо як вторинне фізичне тренування, оскільки плавання на увазі високі енерговитрати для ще не зміцнілого після інфаркту серця. Через 2 місяці лікар зобов`язаний знову провести перевірку реакції серця пацієнта на виконання лікувальної гімнастики і намітити наступний етап тренувань або при необхідності їх припинити.
Загальні рекомендації по реабілітаційної гімнастики постинфарктного періоду повинні бути враховані всіма пацієнтами. Щоб уникнути додаткових навантажень на серцеву м`яз фізичні вправи і будь-яка інша робота не слід провадити після прийому їжі, на спеці при відкритому сонці, на холоді, а також у положенні вниз головою. Тренування необхідно припинити, якщо пацієнт відчуває найменший нездужання, болю в грудях, інтенсивне серцебиття.
Виконуючи всі лікарські приписи, регламентуючи навантаження і дотримуючись здорового способу життя в подальшому, можна уникнути повторного інфарктного рецидиву. Контроль лікаря дозволить виявити всі можливі порушення в реабілітації і скорегувати лікування.